Підказка: щоб знайти картинку, яка містить деякий текст, відкрийте віконце пошуку (Ctrl+F), наберіть шуканий текст, потім натисніть Esc.
 

Василь Гулак. Українські лубки


Два дурні б’ються, а третій дивиться.

Десять заповідей молодим дівчатам (1918)

Заповідь перша. Ніколи не цілуй нареченого до весілля, а як буде лізти цілуватись – бий його по пиці. Заповідь друга. Як пійдеш побалакати з парубком, оглядайся – чи не наздоганяє тебе мати з дрючиною. Заповідь третя. Старому, та поганому – завше піднось гарбуза. Заповідь четверта. Бувай весела, гарна, жвава, але ніколи не роби так, щоб за тебе парубки бились. Заповідь пята. Як вийдеш заміж, та побачиш, що чоловік чвалає до дому п’яний – зараз неси ёму ще чвертку, та поцілуй ёго.
Заповідь шоста. Не кохай одного парубка, а кохай багатьох. Заповідь седьма. Ніколи не кохай кацапа. Заповідь вісьма. Не виходь заміж за довготелесого, бо і поцілувати чоловіка не зможеш. Заповідь девята. Як вийдеш заміж – не скачи в гречку, бо чоловік, за це, ось чім нагодує. Заповідь десята. Як вийдеш заміж – годуй чоловіка добре, щоб був здоровий, пикатий, та товстий, як барило з сливянкою.

Десять заповідей нежонатим (1918)

Заповідь перша. Бувай гарний, веселий, не дуже п’яний та не одягай смазних чобіт. Заповідь друга. Не шукай жінку гарну, та розумну, а шукай дурну та багату. Заповідь третя. Як ідеш до дівчини, то не наїдайся цибулі. Заповідь четверта. Бери од батька нареченої усі гроші, що має дати за дочкою, перед весіллем. Заповідь п’ята. Не кохай одну дівчіну, а кохай багато.
Заповідь шоста. Цілуй наймичку, але так, щоб наречена не бачила. Заповідь седьма. Ніколи не женися так, щоб жінка була сильнійша від тебе, бо будеш битий. Заповідь вісьма. Не дивись на те, що наречена погана, поживеш – покохаеш. Заповідь девята. Перед весіллем купи собі аероплан, бо, може, після весілля, прийдется втікати од жінки. Заповідь десята. Не одружайся з довготелесою, бо і поцілувати жінку не зможеш.

На користь шлюбу

Ти повинна слухати чоловіка, бо я господарь в хаті! Мила моя, люба моя, дай же я тебе поцілую! Слухай, Денис: як, ще раз, побачу тебе з Ганною – так і трісну по пиці! Як ви, пане писарь, ще будете цілувати мою жінку, дак я поцілую вас оцією цяцею! Цілувати мою жінку? Ні, пане писарь, цёго .я вже ніяк не подарую!
А що, старий хрін, чи будеш чіплятись до Оксани? Ти-ж мене підманула, ти-ж мене підвела, ти-ж, мені молодому, вечеряти не дала! А поважай чоловіка! А поважай жінку! На все село кричатиму, усім, усім казатиму: била жінка мужика, била, била і товкла!..
Що? До дому? Ні, нема дурних, ось, на тобі дулю! Та і згинь, пропади і до мене не ходи! – Чоловіче, та чи ти не сказився? На що мені твої штані? От ще кумедія! – Одягай, я тобі кажу! Це послідня хранцузська мода і я хочу щоб моя жінка одягалась по-панськи! Що то за добра мода! Ось я наділа собі Опанасови штані і тепер зовсім як панночка. Старий бабу кличе, кличе, вона ёму дулі тиче: “Оженився, сатано – заробляй-же на пшоно!”

На користь горілки

Я маю думку вже таку, Що краще жить було-б на світі, Як-би обідать на швидку, А потім до півночи пити! Од понеділка До понеділка, Вип’ємо, куме – Добра горілка! Оце візьмеш собі, до обіда, капелечку горілки, дак люде зараз і кажуть “п’янюго”! Як ковбаса, та чарка, то минеться й сварка! Стрівай, старий, небагато-ж ти вип’еш!
– Мабуть випивъ добру кварту, Або випивъ цілий ківшъ?!! – Ні, не пив, кажу безъ жарту, От не гріх, що забоживсь! – А що це ти робиш, ёлопе, га? – Та хіба не бачиш, хату піддержую... Бо чого-сь вона хитаєцця... Наче п’яна... От, дякую вам, куме Карпо, що ви... і з жінкою... і з діточками... зібрались до моєї хати... Здрастуйте... Хе-хе-хе... А чом се ви, добродію, наділи таку кумедну шапку?.. Чуеш? Оддай мені пляшку і тараню, що я загубив, а ти знайшов! Що кажеш? Не оддаси? Ну, то зараз засвічу тобі по пиці!
А позвольте вас спитать, чі ви не знаете, де моя хата? Бачте, яка свинота цей дід Каленик! Ёго, наче доброго, питаєш: “Чи ви, діду, не знаєте, де моя хата?” А він нічого не одвічає, та ще дулі дає! Дай дорогу, такий-сякий! Тікай, кажу тобі, йолопе, бо як трісну по потилиці, дак будеш знать, що за козак Павло Макогон! Ото бодай тебе розірвало, пьянюго! Розлігся, йолоп, спати на дорозі! Нема тобі де спати, пьянюго, що ти розлігся на дорозі? Я, через тебе, йолопа, трохи пляшку не розбив!
Та ну-бо, одчепись! Пусти, не держи, кажу тобі, бо мені ніколи! Побачиш, Пилип, дам тобі по пиці! Пусти, не держи, йолопе, бо мене Явтух жде! От навожденіе! Хата наче-б то моя і ліса моя, а перелаза чорт-ма! Куди-ж це він подівся? Та що воно за гаспидське навожденіе! Де-ж це подівся перелаз? Жінко, відчини!.. Та ну бо, не жартуй, відчини, кажу тобі!..
Ой, у лузі, та ще й при березі, Червона калина... То й добре. зараз під калиною і ляжемо... Втікаймо скорійше, Карпо, бо соцький Кавун летить!.. Здрастуйте, тітко Горпина! А чому це у вас ніс зробився такий довгий, га? Що кажете? Од горілки? Веди-ж мене, жінко, до дому, та дивись, не розбий чвертку...
Куме, біжи скорійше до шінку, Лейба свіжу горілку привіз! Як горілкі я напьюся – Аж до неба підіймуся! На цім гарним діріжаблі Не боюсь ні куль, ні шаблі. Ото дурний цей Опанасъ! Звеш, звеш його, випить по чарці, а він стоіть махае руками і не їде!
Та ну-бо, пане соцький, не галасуйте так, наче скажений, бо я вас не дуже злякався! Чого ви причепились? Випив, дак і випив, вам яке діло? Та не галасуйте так, пане старшина, бо я вас не дуже злякався! Випив – дак і випив, яке ваше діло?.. Куме, підожди, не тікай, ходім вип’ем по чарці!
Та ну-бо, Данило, не будь такий пишний! Кажу тобі – ходи, вип’єм по чарці!.. Поцілуй мене, моя мила, чорнобріва, та проведи-ж мене до дому!.. Та ну-бо вас, дівчата, к бісу, вже й так усю пику обслинили! От-то, які ласи цілуватись! Годі вже, годі!..
Ой випила, вихилила, Сама себе похвалила, Бо я панського роду, П’ю горілочку як воду!

Егей, аероплане!..

Слухайте, добродію, як побачите там, на небі Терешка Гарбуза, дак кланяйтесь йому і скажить, що Опанасъ оженився і вже не пьє, а я таки частенько поминаю його чаркою! Добродію, чуете, як побачите там, на небі, Охріма Макітру, дак кланяйтесь і скажить ёму, що я тіл’ки-що пом’янув ёго півквартою! Ой, лишечко, вже з неба пляшки з горілкою летять! А що? Пійшли й наши в гору!
От це вже дуже погано, що на небі ні жадного шінку немає! Нема де й чарку горілки випити!.. Ото бісова тіснота! Таки ї тут зачепився! Бач, несуть ёго чорти, прямисінько на чоловіка! Звертай, роззява москаль, кажу тобі, бо переїду!

Про кацапів

– Слухай, москаль, іди собі, бо тут не покуриш! – Чиво? Да я, отродясь, не курю. – Та ну бо, іди, бо, побачиш, що не пообідаеш! – Я, братецъ ты мой, ужъ пообѣдалъ. – Бач, який хитрий! Ну, то я тобі так скажу: мостись, не мостись, а пляшку не вкрадеш! Нѣтъ, братъ хахолъ, не идетъ у насъ эфто дѣло, ежели я играю «барыню», а тьі «эхъ былъ, да нѣтути, да поѣхалъ на мельницу»! Заповідь седьма. Ніколи не кохай кацапа.
Бач, несуть ёго чорти, прямисінько на чоловіка! Звертай, роззява москаль, кажу тобі, бо переїду! Москаль мені не брат і ніколи ним не був!!! Гоп, куме, не журися, Туди-сюди повернися!