По морях-океанах ми плаваєм,
Кораблі крізь тумани ведем.
В сяйві дальніх гроз,
В літню спеку і в мороз
З морем щира розмова йде.

Скажеш десь біля кола Полярного
Про квітучі колгоспні лани –
І в серцях тепліш,
І на палубі світліш:
В небесах – голубі вогні.

А ночами в широтах екватора,
Там, де в зорях ясних небосхил,
В стороні чужій
Добре погляд ніжний твій
Пригадати під пісню хвиль.

Добре нам за далекими далями
Бути певними в щасті своїм, –
Що весна прийшла,
Світлу радість принесла
В отчий край і любимий дім.
М. Зірко?