|
Що відчувала я в лиху хвилину, І скільки я тоді перестраждала – Те знає Бог, те серце схоронило! Було убите все в мені, здавалось; Страждати здатність тільки й залишалась – Нікчемна здатність! Все пережила я... І думаю, що навіть смерті доля Жахливіша і важча буть не може. Смерть – що вона? Сон, забуття і спокій, Блаженство ще, можливо... в час жорстокий Ні вмерти, ні заснути не могла я!
|