|
Як не тяжко, кажуть люди: Легше стане чоловікові; Саме добре відусюди До послуги прийде вікові. Та нам, певно, не діждатись Отії доби щасливої; Досить буде не цуратись Хоч надії терпеливої: Що не нам, борцям сучасним, Не нам, взятим домовиною, Вона свіне ранком ясним, Після ночі блисне дниною! А втім, хтозна-як складеться? Піде світ стопою скорою, То й нам вбачить доведеться Новий час з новою зорею.
|