|
Жила-була собачка – Свій-Ніс-Усюди-Пхачка: усюди пхала носа (такий у неї хист). Її попереджали: «Дала б ти звідси драла! Бо станеш враз безноса, чи навіть втратиш хвіст!» Уперта ця собачка – Свій-Ніс-Усюди-Пхачка – відповідала вперто, поглянувши навскіс: «Ви можете ричати, чи можете мовчати – продовжу я відверто усюди пхати ніс!» – Що з нею стало, друже? Вже нам цікаво дуже! – Та і мені цікаво, без ви́димих підстав... Але скажу вагомо: мені це невідомо, бо пхати ніс у справу – звичайно, я не став!
|