|
Зачарована, заколдована, З вітром в полі колись вже повінчана, Вся ти ніби в кайдани захована, Найкоштовніша ти моя дівчино!.. Не весела ти, не печальна ти, Ніби з темного неба ти виникла. Ти і пісня моя обручальна та, І моя божевільна ти зіронько. Я схилюсь над твоїми колінами, Обійму їх з юнацькою силою І сльозами, і віршів творіннями Обпалю тебе добру і милу я. Що не збудеться, те забудеться, Те не збудеться, що не згадається. Що ж ти плачеш, красуня, розумниця, Чи це просто мені ввижається... Зачарована, заколдована, З вітром в полі колись вже повінчана, Вся ти ніби в кайдани захована, Найкоштовніша ти моя дівчино!..
|