|
Ти спіши, ти явись мені, Як в розлуці ми й боляче мені, Мучусь я, наче в дивнім сні, Й привиди біди в моїм вікні. Ти спіши, як насміхи навкруг, Ти спіши – мені потрібен друг, Ти спіши, як сумно на душі, Ти спіши, ти спіши! Не спіши, не спіши тоді, Як з тобою я і нема біди. Скаже «так» тихий плеск води, Зорі і вогні, і поїзди. Не спіши, коли ми віч-на-віч, Не спіши – пройшла розлуки ніч, Не спіши: у тишу світ пошивсь... Не спіши, не спіши!
|