|
Я люблю тебе більш, ніж природу, Бо, природа немов ти сама, Я люблю тебе більше свободи, Без тебе і свобода – тюрма! Я люблю тебе необережно, Немов прірву, а не колію! Я люблю тебе більш, ніж належно! Більше, ніж неможливо люблю! Нерозсудливо та остаточно. У пияцтві, немов те цабе. І вже більше, ніж себе – це точно. Навіть більше ніж навіть себе. Я люблю тебе більше Шекспіра, Більше чар неземних й ліпоти! Більш ніж музику світу, без міри; Бо ти – книга, і музика – ти. Я люблю тебе більше ніж славу, Наперед, у прийдешні часи! Більш ніж заіржавілу державу, Батьківщина – то ти, єже си... Ти нещасна? Ти просиш причастя? Не проси в Бога милості знов! Я люблю тебе більше за щастя! Я люблю тебе більш, ніж любов!
|