Голуба та ще й весела сторона. Честь моя і пісня – річ одна. Вітре з моря, тихше повівай – Соловей троянду кличе в гай. Глянь, троянда хилиться і гнеться, Пісня ця у серці відгукнеться. Вітре з моря, тихше повівай – Соловей троянду кличе в гай. Ти дитя – для всіх це не секрет, Та і я, хіба ж я не поет? Вітре з моря, тихше повівай – Соловей троянду кличе в гай. Люба серцю Геліє, прости. Безліч буде ще троянд рости. Безліч їх схиляється і гнеться, Та одна лиш серцем усміхнеться. Усміхнімось разом – я і ти – За веселі й голубі світи. Вітре з моря, тихше повівай – Соловей троянду кличе в гай. Голуба та ще й весела сторона. Хоч життя моє і пісня – річ одна, Та за Гелію в імлі ночей Обніма троянду соловей.
|