|
В Хоросані є чудові двері, Де в трояндах росяних поріг. Там живе хороша, мрійна пері. В Хоросані є чудові двері, Я ж ті двері відчинить не міг. У руках моїх задосить сили, В кучерях е золото і мідь. Голос пері лагідний і милий. У руках моїх задосить сили, Та дверей не міг я відчинить. Тож нащо мені тепер відвага, І кому співати в час оцей? Перестала ревнувати Шага, И відчинити я не міг дверей. Тож нащо мені тепер відвага? Вже пора мені вертати в Русь. Персіє! Невже тебе лишаю? Чи навік з тобою розстаюсь? Із журби до батьківського краю Вже пора мені вертати в Русь. Будь щаслива, пері, будь щаслива! Хай ті двері я не відчинив, Ти дала страждання чарівливе, Щоб не стих ніде про тебе спів. Будь щаслива, пері, будь щаслива!
|