|
Шагане ти моя, Шагане! Чи тому, що я з півночі, доле, Я готовий співати про поле, Про вихрасті стоги від Моне. Шагане ти моя, Шагане. Чи тому, що я з півночі, доле, Що там місяць як дивний алмаз, Як не був би красивий Шираз*, Він не кращий за наше роздолля. Чи тому, що я з півночі, доле? Я готовий співати про поле, Взяв волосся у жита з межі, Хочеш, кі́льця на палець в’яжи – Аж ніяк не відчую я болю. Я готовий співати про поле. Про вихрасті стоги від Моне Ти по гриві моїй здогадайся. Дорога, ти жартуй, посміхайся, Не буди тільки пам’ять вогнем Про вихрасті стоги від Моне. Шагане ти моя, Шагане! Там, на півночі, діва пригожа Так на тебе, мов зіроньки, схожа, Може, згадує зараз мене... Шагане ти моя, Шагане!
|