Шагане ти моя, Шагане! Через те, що я з півночі родом, Я колись розповім тобі згодом Про жита і про поле нічне. Шагане ти моя, Шагане. Через те, що я з півночі родом, Пригадав я вітчизну не раз, Бо не кращий за неї Шираз, Хоч який я захоплений Сходом. Через те, що я з півночі родом. Я колись розповім тобі згодом, Що волосся моє, як жита. Хай моя голова золота До колін твоїх схилиться плодом, Я про все розповім тобі згодом. Про жита і про поле нічне За волоссям моїм здогадайся. Скільки хочеш жартуй, насміхайся, Говорить лиш не змушуй мене Про жита і про поле нічне. Шагане ти моя, Шагане! Там, на півночі, дівчина гожа, Що з тобою поставою схожа, Може, згадує також мене... Шагане ти моя, Шагане.
|