|
Я спитав, купуючи корали, У купця, що дурить без жалю, Як мені промовити до Лали Перською два слова: «Я люблю»? Я спитав, купуючи корали, (У такого краще й не купуй), Як мені промовити до Лали Перською: «Кохана, поцілуй!» Ще одне, купуючи корали, Запитав сором’язливо я: Як мені промовити до Лали, Як сказати, що вона «моя»? Відповів купець мені лукаво: Про любов не кажуть у словах, Тільки очі світяться яскраво Та зітхання тануть на вустах. Поцілункам назви не потрібні, Пий цілунки, доки стане сил. Ти – дивак! Невже вони подібні До скорботних написів могил? Не проси в любові запоруки: З нею знають радість і біду. «Ти – моя» сказати можуть руки, Що зірвали з милої чадру.
|