|
Соловейко – тьохкає, розважа – дібровоньку, Все – співає, журиться про мою головоньку! Мала бути – ніжною, зросла – ножовою, А оце – похнюпилась, мниться – неживою... Від турбот на похваті – маю біль в потилиці, Вбив я – молодість!.. – Вже час – думати й про милиці! Що зі мною сталось, що – робити маю: Поночі жорстку подушку – ніжно обнімаю! Лийся, пісне-дзвін, лети – трелями журливими, Мариться вночі – любов – стисками, пестливими.. За вікном – гармоніка, місяць – світить міниться. Тільки, певен, – мила вже – повік не зустрінеться! Гей, любов-калинонько, вишня-кров, загравонько, Й ти, стара гітаронько, вільна пісня, славонько! Пийте – всі!.. Співайте – всі!.. – Поки юні – влучите!.. Все одно: й бузок – помре, та й ви – надокучите! Сам – відцвів... – Чи ж – вславився?! Дні – в пісні поринули!.. В юності – подобався, а затим... – всі-кинули! Ось з чого – соловонька розважа дібровоньку, Все – співає... – журиться – за мою головоньку! Мала бути – ніжною, зросла – ножовою, А оце – похнюпилась, мниться – неживою...
|