|
Всякій праці доброго почину! Рибаку – в улові талану, Орачу – хай плуг і конячина Хліб дають на зиму не одну. Воду п’ють із кухлів, п’ють із склянок, Із латаття також можна пить. Там, де в тихій заводі світанок, Спалахнувши, берег золотить. Гарно впасти в трави шелестиві І, в простори впившись голубі, Погляд чийсь закоханий, ревнивий Згадувать на втомленім собі. Деркачі озвались... засвистіли... А тому й душа в тих молода, Хто в ділах житейських запростіли Під веселим тягарем труда. Я ж забув, що син я хлібороба, І тепер повчаю інших сам, Спостережник марний і нероба, Дивний рідним нивам і лісам. Ніби жаль комусь там і когось там. Ніби од вітчизни хтось відвик. І тому, піднявшись над болотом, В душу плачуть чайка і кулик.
|