|
Вже кружля позолочене листя На рожевому плесі ставка, Мов метеликів зграя імлиста Мчить на зірку, тривожна й легка. Я закоханий нині в цей вечір, Милий серцю багрянцевий діл. Заголив по самісінькі плечі Хлопець-вітер берізці поділ. Прохолода в душі і в долині, Синя мла, як отара овець. У замовклий садок із-за тину Продзвенить і замре бубонець. Я ніколи з такою любов’ю Не вслухався в довершену плоть. Гарно б зараз, як віти вербові, Потонути в рожевості вод. Гарно пикою місяця тихо Шарить там, де була сіножать. Де ти, де, моя радосте-втіхо, Все віддать і нічого не взять.
|