|
Щастя, немудре, з балкона Вікнами білими зве! Ставом, як лебідь червоний, Захід бездумно пливе. Вас я, утішні, вітаю, Тише, берези старі! Клекотом галячі зграї Правлять вечірню зорі. Десь поза садом несміло, Там, де калина і мла, Дівчина ніжна, вся в білім, Ніжні пісні повела. Синю розстелену рясу З піль холодок поволік... Миле, немудре ти, щастя, Свіжа рожевосте щік!
|