Задрімали зорі золотії,
Сонний трепет перебіг на воду.
Хтось на заводь світло тихе сіє
І рум’янить сітку небозводу.

А, берези всміхнені край стежки,
Розтріпали шовковисті коси.
І зелені шелестять сережки,
І горять ранкові срібні роси.

Під ворітьми кропива сонлива
З перламутру одягла серпанок
І киває, й шепче пустотливо:
Добрий ранок, добрий ранок!
Петро Засенко1966