Задрімали зорі золотаві, Затремтіло дзеркало затона І відбило сяйво кучеряве, Що рум’янить неба сині гони. Усміхнулися крізь сон берізки І шовкові розпустили коси. Зеленаві шелестять серіжки, Повні срібла й перламутра роси. Кропива заросла біля тину, Оповита райдужним серпанком, Мов шепоче радісно й дитинно: «З добрим ранком!»
|