|
Снігом черемха сипнула, В росах і цвіті гілки. Полем, у сонячнім гулі, Ходять по руні граки. Шепчуться трави шовкові, Капле живицю сосна. Ой ви, луги і діброви, – Душу дурманить весна. Радують вісті таємні, Світиться в душу ясень. Мрію я про наречену, Спів мій про неї лишень. Сип же, черемхо, снігами, Птахи, співайте в гаю. Хистко помчу я лугами – Пісню посію свою.
|