|
У село завітали прочани, Частувалися, спраглі, квасом, Біля келій подвижників давніх Поклонялись Пречистому Спасу. Покриваючи образ цілунками, Прославляли піснями Ісуса. Ідучи повз шкапину з клунками, Ім у тон ґелґотали гуси. Шкандибали крізь стадо убого, Говорили промови страждальні. «Всі єдиному служимо Богу. Всі вериги несемо безжальні.» Пастушки: «У нас свято нині! Скоморохи! Дівчата, до танцю!» ...А прочани – крихти скотині, Із кишень, затертих до глянцю...
|