|
Темна ніченька, не спиться, Йду до річки, на лужок. В пінних струменях зірниця Розперезує пасок. На горбку береза-свічка Срібло місяця вбира. Виходи, моя Марічко, Слухать пісню гусляра. Залюбуюсь, задивлюся На дівочу твою вроду. І, танцюючи під гуслі, Викину фату у воду. Під склепіннями пралісу, Там, де бугила шовкова, Із сердець наших завісу Підійме зоря ранкова.
|