|
Ось і вечір. Кропива Укрилась росою. Край дороги стою, Обійнявшись з вербою. Місяць кидає світло На нашу хатину. Пісню чутно ледь-ледь Вдалині солов’їну. Так приємно і тепло, Мов взимку від пічки. І берези навколо Стоять, наче свічки. І ген-ген за рікою Все вкрите серпанком. Лиш сонливого сторожа Чути стукіт киянки.
|