|
Димом повінь в воду Зализала мул. Жовті ці поводи Місяць геть забув. Їду на баркасі, Тичусь в береги. Церквами близ прясел Рижі все скирти. І нудним тим карком У тиші боліт Чорна зве глухарка На всеношну, крик. Гай, як синій морок, Криє голоту... Помолюся нишком Долю їм зазву.
|