|
Павутиння повені Розлилось імлисто. Загубилося у нім Місяця намисто. Їду на баркасі, Трусь об береги. А обабіч прясел Мов церкви – стоги. Чути, як хтось карка В тиші сумовито. То з боліт глухарка Склика на молитву. Туманна дорога Зливається з небом. Проситиму в Бога Доленьку для тебе.
|