Черемха сіє пахощі, Весною так цвіте, І віти наче в золоті Як кучері сплете. Роса навколо медова Сповзає по корі, Під нею зелень пряна Мов сяє в сріблі дні. А поряд, біля талої, В траві до коренів біжить, спливає мало так Струмочка срібний змій. Черемха сіє пахощі, Розвісившись стоїть, А зелень золотавая На сонечку горить. Струмок там хвилі голосно На віти розкида, І нишком пісню солодко Під кручею співа.
|