|
Люд Господь випробував в любові, Жебраком виходив на узлісся. Дід старий на пні сухім в діброві Жмакав яснами, з сухариком возився. Та побачив жебрака в дорозі, На тропі, в руках – залізна палка, І подумав: «Бач, іти не в змозі, – Певне, голодує, неборака». Підійшов Господь, приховуючи муку: Вже серця, мовляв, їх не розбудиш... І сказав старий, простягуючи руку: «На, пожуй... міцніший трохи будеш».
|