|
Хто я? Що я? Мрійник, і не більше, Синь очей згубив я у імлі, І життя прожив я поміж іншим, Поряд з багатьма на цій землі. І тебе за звичкою цілую Я тому, що інших цілував, І, неначе сірниками граюсь, Я любовні кидаю слова. «Дорога», «кохана» і «єдина», А в душі завжди одне і те ж: Як запалиш пристрасть у людині, То, звичайно, правди не знайдеш. І тому душі моїй не гірко Не горіти в пристраснім вогні, Ти, моя блукаюча берізко, Багатьом призначена й мені. І коли я іншої шукаю, Це ж полон – любити лиш одну, Я тебе ніскільки не ревную, Я тебе ніскільки не кляну. Хто я? Що я? Мрійник, і не більше, Синь очей згубив я у імлі, І тебе любив я поміж іншим, Поряд з багатьма на цій землі.
|