Їду. Тихо. Чути дзвони Під копитом на бігу. Тільки сивії ворони Розшумілись на снігу. Я немов у казку лину., . Гай дрімає. Тишина. Наче в білую хустину Пов’язалася сосна, Як бабуся в самотині Обіперлась на клюку. І довбає на вершині Дзьобом дятел па суку. Скільки простору земного!.. Пада сніг і стеле шаль. Б’ють копита, і дорога стрічкою біжить у даль.
|