|
Знов тут б’ються, пиячать і плачуть під частушку докучну якусь. Проклинають невдачливу вдачу, проминувшу спогадують Русь. Тут у кожного – втрати та хиби. Зелень травня! Та червня блакить! Чи не з того – мертвотою ніби над цією гульбою чадить. У очах – навіженість юроди, у речах – бунтівне сум’яття... Їм до болю самих себе шкода, що знічев’я згубили життя. Ні! Не впустять забави своєї, – Їм безглуздості дано сповна. Ех, Расеє моя... Расєя... Азіатська – як є – сторона!
|