|
По-осінньому квилить сова Де розліг дорожньої рані Листопадить моя голова Золотисте волосся в’яне Польове, степове «ку-гу» Здрастуй, мамо блакитна осико! Скоро місяць пірне, з кучугур Сину кучері снігом осипле Застигати без листя мені Дзвоном зір насипавши вуха Юнь без мене затягне пісні Не потішу я старців слуху Прийде з поля поет новий Ліс в новім наповниться свисті По-осінньому вітровій По-осінньому шепче листя.
|