|
Чуєш – сани мчаться, чуєш – мчаться сани. Загубитись вдвох серед поляни. Вітерець веселий, скромний, ніби хлопчик. З-під дуги лунає дзвінко балабончик. Гей, ви, сани, сани! Кінь ти мій буланий! На поляні білій клен танцює п’яний. Зробим там зупинку, посміємось трохи. І станцюєм разом під тальянку втрьох ми.
|