|
На щастя, Джиме, лапу дай мені – Такої лапи я не бачив зроду!.. Під маревом повиємо тоді На сонячну, безвітряну погоду! Будь ласка, мій голубчику, стривай! Просте зі мною спробуй зрозуміти! – Бо ти не знаєш, що таке життя І навіть те, як добре в світі жити. Господар твій відомий, він – артист! Гостей до нього ходить забагато. І кожний намагається-спішить Тебе за шерстку вдало упіймати... Можливо, ти є красень між собак – Породою жадаєш похвалятись... Не заручившись милістю, однак, Мов п’яний друг, ти лізеш цілуватись. Сердечний Джиме, між гостей твоїх Усякі і не всякі – це чудово! Але ота, сумніша від усіх, Хоч раз була в хатині випадково? Іще прийде! – я слово дам тобі! Із нею помилуєшся з душею. За мене теж лизни їй руку ти – За все, за все, в чим винен перед нею.
|