|
Мій любий Джим, на щастя лапу дай. Такої лапи я не бачив зроду. При місяці погавкаєм давай На тиху, на безшумливу погоду. Мій любий Джим, на щастя лапу дай. Ну, не лижися, мов мале дитя. Як жаль мені: ти зрозуміть не в силі У чому суть, у чому зміст життя Й чого коштує жить на світі білім. Господар твій чарує цілий світ. І гості в нього – товариство творче. Твоєї шерсті ніжний оксамит Погладити з любов’ю кожен хоче. Ти справжній красень між собак усіх. Тобою гості люблять милуватись. Завжди, сказати б, з усміхом до них, Як п’яний друг, ти лізеш цілуватись. Мій любий Джим, повідав би мені, Чи не бува тут, у просторій залі, Поважна гостя: риси чарівні, Та мовчазна і сповнена печалі. Вона ще прийде, можу дать поруку. Ти біля неї хвостиком махни Й лизни за мене ніжно білу руку За всі гріхи з вини і без вини.
|