Не криви усмішку в тихому жалю,
Не тебе, признаюсь, іншу я люблю.

Втім, ти, певно, чула про мою любов.
Це ж до неї, ніжний, нині я ішов.

Як проходив мимо – серцю все одно,
Просто закортіло глянуть у вікно.
Іван Савич?