Прощавай, мій друже, – серце стука, –
Любий мій, ти в грудях – до кінця.
На роду написана розлука
Десь там згодом зустріч обіця.

Прощавай, ні слова більше, брате,
Не спохмурюй брів і жаль облиш, –
В цім житті не новизна вмирати,
Але й жити, звісно, не новіш.
Василь Юхимович?