|
Благодать Господню чую – Не даремно я живу, Придорожнє все шаную, Уклякаю на траву. Поміж сосон, між ялинок, Між намист беріз дивлюсь: Під вінком з голок-тернинок Привиджається Ісус. Кличе він мене в діброви – Під небесних врат навіс, І горить в парчі бузковій Хмаровинням вкритий ліс. Голубиний Дух від Бога, Ніби полум’я язик, Полонив мою дорогу, Заглушив мій кволий крик. Пломінь ллється в зору прірву, Сни дитячі в серці знов, Я з народження повірив В Богородиці покров.
|