|
Горобина палає, Синій колір води. Місяць-вершник дрімає, Не тримає узди. Синім лебедем з гаю Випливає пітьма. Крильми мощі тримає Чудотворні вона. Краю мій, що з тобою, Воїн вічний й орач, Мовби Волх під вербою Ти понурився в плач. Уставай і зцілися, Спас бо серед гостей. Лебединий вселився Спів в зіниці очей. Жертва дня, який чахне, Весь спокутала гріх. Вітру свіжістю пахне Визріваючий сніг. Але дріжджі незримі Зігріва тепловій... Пом’яну тебе в римі Я, Єсєнін Сергій.
|