|
Гляну в поле, гляну в небо – І в полях і в небі рай Тоне в хліба ожередах Незаораний мій край. Знов на пашах соковитих Нескінченні череди, З гір зелених ллється тихо Струмінь золотом води. О, я вірю – то за муки Над пропащим мужиком Хтось його ласкаві руки Розливає молоком.
|