|
Залишилась одна забава: Пальці в рот – і веселий свист. Прокотилась погана слава, Що паскудник я і скандаліст. Ах! смішна така втрата, видно! Так багато тих втрат-химер. Те, що в бога я вірив – стидно, Гірко те, що не вірю тепер. Золоті, та далекі далі! Все запалить життєва падь. І паскудничав я і скандалив Для того, щоб яскравіш палать. Дар поета – і пести, й карябай, І фатальна на нім печать. Розу білу та чорну жабу Я хотів на землі повінчать. Хай не зладились, хай згубились Ці картини рожевих мрій. Та ж в душі – як чорти гніздились – Значить, ангели жили в ній. За ось ці каламутні години, Вирушаючи в край неземний, Хочу я на останній хвилині Тих просити, хто буде при ній, – Щоб за всі за гріхи мої тяжкі, За невіру у благодать У сорочці поклали одначе, Під іконами помирать.
|