|
Море голосів гороб’ячих. Ніч, а здається ясно, Так мені тут прекрасно. Ніч, а здається ясно, І на вустах гарячих Море голосів гороб’ячих. Місяць який у небі – Сяє, хоч кинься в воду. Спокою нам не треба В синю оцю погоду. Місяць який у небі – Сяє, хоч кинься в воду. Ти? Чи не ти це, мила? Губ ти своїх не втомила. Губи твої, як трунком, Споять життя поцілунком. Ти? Чи не ти це, мила? Може троянда зманила? Сам я не знаю, що буде. Близько чи в дальнім краї Флейта весела ридає. В тихім вечірнім гуді – Схожі з лілеями груди. Флейта весела ридає, Сам я не знаю, що буде.
|