Зайнялась, мов пожежею, кров. Не збагну – як я житиму далі? Перший раз я пишу про любов, Перший раз я зрікаюсь скандалів. Був я весь – наче сад в бур’яні, Волочився й пиячив безладно. Розхотілось гуляти мені І втрачати життя безоглядно. Тільки б в очі дивитись твої, Тільки б серце твоє привернути, Щоб гріхи ти забула мої, А мене не зуміла забути. Ця дівоча хода, цей стан!.. Тільки б знала ти серцем настирним, Як уміє любить хуліган, Як уміє він буть покірним. Я б навіки забув шинки І усе, що писав я досі, Тільки б злегка торкатись руки І волосся, що кольором в осінь. Я б навік за тобою пішов Хоч в чужі, хоч у рідні далі... Перший раз я пишу про любов, Перший раз я зрікаюсь скандалів.
|