Вечором синім, вечором рунним
Був я колись-то красивим і юним.
Неперевершено, неповторимо
Все пролетіло – далеко... і мимо...
Серце остило, і вицвіли очі...
Синього щастя місячні ночі!
Микола Сисойлов
2016