|
Блузка голубенька. Очі волошкові. Знову приховав я правду од любові. А вона спитала: «Що там – заметіль? Затоплю ж я грубку й постелю постіль». І сказав я милій: «Світ не без чудес – То святе цвітіння падає з небес. Там розтоплюй грубку і стели постіль, Як з тобою поруч – в серці заметіль».
|