Ум мовчить, тіка роботи,
Все нехтує часом;
Демон мук та знеохоти
Шепче раз за разом:
«Годі! Ранок крізь віконце
Гляне після ночі;
Але доки зійде сонце,
Роса виїсть очі!»
Павло Грабовський
1897
