|
Зоряне небо, німе, зачароване... Зірка коралом спада: То комусь царство небесне дароване, Душу господь дожида. Довго небозі ніч темна без досвіту Горем-тюрмою була; Вихор розвіював мрієньки по світу В морі неправди та зла. Зглянувся бог: посила з колісницею Ангела – взяти її... Ярко засяяв коралом-зірницею Слід колісниці тії.
|