Казала мати доненьці: «Доводиш до безсонниці! У мене вже в очах імла, не бачу світа-сонця: то тягнеш в хату пляжника, то – літуна-шабашника, а на Великдень – привела якогось марафонця!» ...Гадав – візьму серйозністю, але вона – з нервозністю гарбуз на мене стратила і крикнула у вухо: «Хоч в тебе – фанаберії, та ти ж – не з бухгалтерії, а нам – давай бухгалтера, і краще – головбуха!»
|