|
Ну от і все! Скінчився сон глибокий! Ніхто ніщо вирішувать не має! Я зараз йду окремо, одинокий, По полю льотному, з якого відлітаю! Відвідаю надводну я обитель, Що кораблем прозвали інші люди. Мій капітан, мій друг і покровитель! Давай з тобою щось хоча б забудем! Забудемо що-небудь – це важливо! Все – жінку, із якою ми знайомі! Все пам’ятать – це просто неможливо. Так це і не потрібно, нащо – хто ми?
|