|
Що нам, хлопці, той процес Даніель-Синявського! Нам було б скрутніше без борщику полтавського... Засудили сіромах, ще й статті їм вигідні: із пораженням в правах і подібні злигодні. Може, й нам зирнути б варт, чим отам замащено: де там дисидентський жарт й де – антирадянщина... Втім, з нас досить і газет, ні – розгардіяшеві! Сам все знає Комітет держбезпеки нашої. Деякі – зчинили гам: «Як вогонь дере́вам-пням – те і треба ворогам, це і слід – перевертням!» (Я б те саме теж сказав – признаюсь по честі я, – коли б час читати мав, зокрема, «Ізвєстія».) Ну, а хтось – протест хова під шинеллю куцою й мурмотить якісь слова, – щось про Конституцію. Приглушають голоси вільнодумці миршаві: – Повертаються часи «боротьби гострішої»... А от Шифман, мій сусід, вголос сумнівається: «Терц Абрам – антисеміт? Щось тут не збігається!» А якщо тих творів жмут – справді «злі пародії», – може, надрукуйте тут, видавці-добродії?.. Цить, не можна! Ні слівця! Бо з такими радами – на незайняті місця в табори відрядимо! ...Та все ж є за ними гріх, – аж, з досади, скисли ми: кажуть, за кордоном в них – бариші немислимі! Хай їм шлють сюди, до нас капітал одержаний, щоб валютний наш запас став неперевершений!
|