|
Я тепер на баб завзятий – перестав я розрізняти, дев’яносто де, де шістдесят. Хай вона собі премудра, хай на ній усюди пудра – краще доглядати поросят. Я колись був теж непевний – був з бабами дуже чемний, а з одною – довго був ласкав. Та тепер мені плювати, що з райради в неї мати, а сестру – парторг за себе взяв. Щоб якусь мадмуазелю я пустив в свою постелю – та скоріше б чорта домоглась! Навіть будуть умовляти втрьох – вона, сестра та мати – відповім їм гордовито: зась! Я усім кажу вам: дзуськи! – хоч дівчата, хоч бабусі, дев’ятнадцять вам, чи шістдесят. З мене зробите публіку, – в мене ж досвід – більш піввіку... Все, піду догляну поросят.
|